Цілі історичної освіти

Мета, яку треба досягнути

1. Історія має навчати мислити критично та системно, міркувати логічно. 

2. Історія повинна бути націлена на формування відповідального громадянина України.

3. Треба повернути довіру до історії як галузі знань, яка відбиває реальне життя і вказує на можливості саморозвитку особи та поступу спільноти – суспільства/нації.

Питання, які треба вирішити

1. Подолати надмірну завантаженість змісту навчання (навчальної інформації) з історії подієвим матеріалом (усунути дисбаланс між очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності та обсягами навчальної інформації).

2. Усунути конфлікт історіографічних напрямів, який щоразу більше увиразнюється (цей конфлікт пов’язаний з різним визначенням основи української історії – народ, держава чи ідентичність?).

3. Забезпечити «розумодосяжність» (поле осмислення) української історії, представивши її у зв’язках з фактами світової, європейської історії.

4. Перетворити знання про минуле на інтелектуальне знаряддя для розуміння сучасного і творення майбутнього. 

Організація навчального матеріалу

Із Закону України «Про повну загальну середню освіту»

Стаття 10. Організація освітнього процесу

˂.…˃ Освітній процес організовується за такими циклами:

• перший цикл початкової освіти – адаптаційно-ігровий (1–2 роки навчання);
• другий цикл початкової освіти – основний (3–4 роки навчання);
• перший цикл базової середньої освіти – адаптаційний (5–6 роки навчання);
• другий цикл базової середньої освіти – базове предметне навчання (7–9 роки навчання);
• перший цикл профільної середньої освіти – профільно-адаптаційний (10 рік навчання);
• другий цикл профільної середньої освіти – профільний (11–12 роки навчання).

Освітні цикли та історична хронологія

1. Потрібно досягти певної змістової цілісності на кожному з освітніх циклів.

2. Перейти від лінійної до концентричної системи викладу програмного матеріалу (відповідно до освітніх циклів).

3. Замість «тотального» (однак недосяжного) подієвого охоплення навчального матеріалу треба зосередитися на вибраних темах (тобто застосувати внутрішню інтеграцію).

4. Підпорядкувати проблемно-тематичний виклад історичного матеріалу завданням загальної освіти на кожному з її циклів (відповідно до державних стандартів).

Освітні цикли та змістове наповнення 

1. Сюжети з історії мають бути включені (як тексти для читання, вивчення мови тощо) до навчальних матеріалів у межах основного циклу початкової освіти (3–4 класи). 

2. На кожному з освітніх циклів має бути можливість говорити про різні історичні епохи й сучасність (особливо така потреба існує в 5–6 класах).

3. Змістові пріоритети можуть бути розставлені так: 5–6 класи – робота історика та найзагальніше ознайомлення з культурно-історичними епохами; 7–9 класи – розгляд значущих історичних подій і вибраних явищ; 10–12 класи – поглиблений розгляд історичних явищ і, особливо, процесів з акцентом на історії сучасного суспільства.

Контексти історичної освіти

Ідеї, закладені в Державному стандарті базової середньої освіти 2020 р.

1. Орієнтація на формування засобами історії ключових компетентностей і наскрізних умінь.

2. Громадянськотворчий потенціал історії (Громадянська та історична освітня галузь).

3. Базові знання з історії мають бути організовані через такі відношення: людина і природа, людина і світ матеріальних речей, людина і суспільство, людина і влада, людина і світ уявлень та ідей.

Як скористатися Державним стандартом для модернізації шкільної історичної освіти

1. Розширити проблемно-тематичний спектр історії (Стандарт орієнтує в навчанні історії на широкі контексти).

2. Повною мірою використовувати історичний матеріал як джерело для пізнання загальнолюдських і національно-громадянських цінностей.

3. Стандарт дає змогу по-новому представити національну історію (задаючи напрям для бачення – від людини (її ідентичності) до світу, – стандарт, по суті, спонукає до суттєвого розширення контекстів, у яких розуміється історія України).

Навчальний курс

Світова історія як частина курсу історії України

1. Всесвітня історія має бути переоцінена з точки зору зв’язків з історією України.

2. Поняття «історія України» належить суттєво розширити (як-от: за рахунок включення зовнішніх відносин, зарахування до національної історії виключених раніше груп населення, а також сюжетів, пов’язаних з політичною, економічною, соціальною та культурною історією сусідніх та інших народів).

3. Єдиний україноцентричний курс історії міг би називатися «Історія України» (або «Україна: історія», або «Історія: Україна і світ»).

Історія та громадянська освіта

1. Завдання громадянської освіти не можуть бути покладені тільки на історію чи існувати у зв’язку тільки з історією (це завдання всіх навчальних курсів, а ще більше освітнього середовища).

2. Навряд чи продуктивним (радше формальним) є підхід, коли предметом вивчення стають імперативні теоретичні постулати.

3. Громадянознавчі наголоси повинні з’являтися з історичного матеріалу (адже сама історія ставить такі питання, як-от у ХХ ст. про: конфлікти, їхню природу і способи подолання, людську гідність і людяність, відповідальність, відносини людини / суспільства і держави – демократію, авторитаризм, тоталітаризм, цінність людського життя і формування сучасної концепції прав людини, автономію особистості та громадянську позицію людини, самореалізацію людини, тобто життєві цінності та пріоритети, демократичні інститути та громадянське суспільство, свободу слова і вираження поглядів як базову цінність громадянського суспільства, роль медій тощо).

Ресурси історичної освіти

Що потрібно для реалізації концепції

1. Достатній для досягнення визначених цілей обсяг навчального часу (не менше 3 год/тиж).

2. Наявність мотивованого та ініціативного вчительства (відповідно мають бути скориговані освітні програми підготовки і перепідготовки вчителів).

3. Нові стратегії навчально-пізнавальної діяльності, орієнтовані на результат (модельні навчальні програми).

4. Відповідні навчальні та навчально-методичні матеріали, технічні засоби навчання.

5. Критерії оцінювання якості дидактичного забезпечення єдиного курсу «Історія України» («Україна: історія» / «Історія: Україна і світ») та професійної діяльності вчителів історії.